Про шляхах і новорічному креативі.

Новорічна телепрограма хиріє з кожним роком. Максимальною оцінкою навіть кращих виступів може бути трієчка, не більше. Гумор нижче пояса – багато зайвого навіть для казарми. Співають, в кращому разі, щось радянське, спотворивши його сучасними рюшечками і посередніми голосами. Ось що буває, коли на місце творчості приходить креатівчік. Воно зрозуміло, що Новий Рік це в першу чергу свято ритуалу, а ритуал потребує повторенні, в однакових діях, від однакового салату на столі, до однакових пісень. Однак тут повинна бути вона сама, – діалектика, зі стійкістю і мінливістю. Тобто з кожним роком в комплекс новорічного ритуалу повинно додаватися щось нове, і йти щось зовсім старе, що б приємне виконання ритуалу не вироджувалася в повторення застарілого і обридлого. Однак всі останні 20 років спроби наших геніїв креативу додати у новорічний ритуал щось нове вщент провальними. Бо рівень продукту настільки низький, що якось вплетені його в базу достатньо якісних радянських елементів попросту неможливо.

Коли говорять про всяких модернізаціях, часто не розуміють, що заводи і всіляке залізо, це лише наслідок, як, втім, і політична система. Сьогодні побудувати заводи і фабрики – справа не складна і не дуже-то дороге, а політичну систему міняти, це і зовсім онанізм статевонезрілих ублюдка. Розвиток, – це люди, це зміна світогляду людей, а світогляд виражається в культурі і одночасно істотно визначається їй. Імпотенція вітчизняної культури протягом останніх 20 років – очевидний сигнал смертельної кризи світогляду і сигнал того, що такий стан цілком влаштовує можновладців. Ми помітимо, що «вставання з колін» нарешті почалося, коли на зміну креатівчіку повернеться творчість – і не раніше.

До речі, чому майже всі жінки на цих тусовках виглядають як бляді? Я адже зовсім не про одяг і ступеня оголення. І нагая жінка може виглядати зовсім інакше. А ці наші «зірки» і посмішки корчать як повії, і кривляння як у щлюх – і шлюх дешевих. Втім, повії завжди дешеві.

Leave a Reply