“Зі святом свободи вас. І нехай у вас вийде користуватися їй, щоб вам не було соромно за те

http://antizioni.livejournal.com/57807.html

Назустріч прийдешньому дню
change
[Info] antizioni
9 травня, 13:33

Напередодні відзначається завтра палестинськими арабами дня Накба і святкування євреями Дня незалежності мій добрий друг прислав мені посилання на обговорення подкасту Ноама Федерман (тм) про зазначеному дні. Мені, антисіоністи і атеїсти схотів теж висловитися на цю тему.

Перше враження “багато лапок”: “згідно календаря”, “так званий день незалежності” і.т.д. Дуже обережним, навіть стерильним намагається бути пан Федерман. Чи не заплямуватися б світської нечистотою сіоністського утворення. Мене не залишало відчуття, що якщо раптом буде до нього голос із небес, ака бат коль: “Ноам, Ноам, Бачив Я той народ, і ось народ твердошиїй він. А тепер покинь мене, і запалиться Мій гнів на них, і Я вигублю їх, і зроблю тебе правителем великим. Погублю держава оце і над новою державою правити будеш довіку “. Те Ноам відповість: Хай буде так, а якщо ні, витри мене з книги, яку ти написав. Важке враження.
У суперечці між народом і творцем Муса прийняв сторону народу. Ноам не зміг – інше лідерство.
Якби я жив по іншу сторону огорожі і бачив би себе тією ж частиною народу що і Федерман, мене не засмучувало б, що Меїр Вільнер був одним із підписантів Декларації про Незалежність. Незалежна держава це можливість народу обирати свій шлях. Ні, це не вибір правильного шляху, не позначення шляху, а саме оголошена можливість цей шлях вибирати. Поки, більшість перехресть історії єврейської держави пройдені так, як не подобається Федерману. Але можливість вибирати залишилася. І святковий алель теж подяку тому, хто цю можливість дав, а не ода народу, який цією можливістю користується. З цієї позиції, мені було б глибоко все одно, хто саме підписав декларацію про незалежність.
У самому дні незалежності, я бачив би “Моед”. Російське слово “свято” може заплутати, але “Моед”, це до деякої міри час звіту, час коли можна підвести якийсь підсумок і проаналізувати якусь роботу. Можливо мангал це не сама хороша опція, але на звіт я б прийшов. Перевірив би що зроблено і що не зроблено, щоб в майбутньому, колись можна було б і з мангалом відсвяткувати. А якщо Федерману захочеться взяти пост і читати “Авін Малкену” – теж варіант. Вибір складний. І можна тільки возблагодваріть Аллаха, в якого я не вірю, що це не мій вибір.

Ну а тим моїм френдам які святкують, тужать або якось ще відзначають: з святом свободи вас. І хай у вас вийде користуватися їй, щоб вам не було соромно за те, що вона у вас є. Нехай у вас і у нас будуть вожді, які в суперечках будуть пам’ятати про народ, а не про владу. Тоді дивись і світ у нас буде. І Федерману буде не соромно.
Хотілося б, щоб і у мене був такий-сякий день незалежності (хоча Федерману це точно не сподобається), але це вже інша історія.

Leave a Reply