врятуйте сина.обращеніе до президента

Originally posted by zavadok at врятуйте сина.обращеніе до президента

Шановний Дмитре Анатолійовичу,

Я звертаюся до вас із криком про допомогу через загрозу втратити другого і єдиного сина через байдужість чиновників.
Необхідно надання державної допомоги Мітічкін Павлу, що знаходиться в Страсбурзі в очікуванні пересадки легенів. Ми двічі зверталися із заявами до Департаменту високотехнологічної медичної Мінздоровсоцрозвитку, але сухі відмови чиновників вимотують всі сили і не залишають жодної надії на сприяння.

У мого сина муковісцидоз (МВ), зараз йому 26 років, і він став інвалідом 1-ї групи. Перший мій дитина померла у віці півтора років, і той же діагноз йому був поставлений посмертно. Павло вижив, закінчив школу з медаллю, встиг закінчити університет з червоним дипломом і успішно попрацювати програмістом. Тепер, з 2008р. у нього постійна киснева залежність і 3 перенесених пневмотораксу. Все своє життя ми змушені боротися з байдужістю системи по відношенню до таких хворих і бюрократичними рамками, не маючи захисту і допомоги держави. Навіть якщо можливість цієї допомоги прописана на папері у формі закону, то довести її необхідність купою паперів виявляється непосильним для тяжкохворої людини.

13.08.2010г ми вперше звернулися в Департамент ВМП МЗСР згідно наказу № 1024н МЗ (справа № 351248) і отримали, по суті, відмова від 17.08.2010 (№ 26-2-60-49), де було сказано, що   операції по трансплантації легенів проводяться в Росії і немає необхідності проводити їх за кордоном. Але за весь час зроблені тільки 2 експериментальні операції і подальший розвиток у цьому напрямку не має продовження і стоїть на місці. Чекати треба роками, а у хворих з МВ і з іншими легеневими захворюваннями стільки часу немає.

Павло є першим “щасливчиком” з показаннями до пересадки легенів, з таким захворюванням, як у нього, дожили до напряму на цю жізнеспасающіх операцію, і з ним – надію на повернення до життя.

Зараз ми на зібрані благодійниками кошти, перші і поки єдині з МВ, госпіталізовані в Страсбург з 03.01.2011г. Після попередніх обстежень та тривалого корекційного лікування, яке було необхідно для Павла з його дуже важким станом, нас поставили в національний лист очікування Франції 02.03.2011г. І це була наша перша перемога.

Але на лікування були витрачені благодійні кошти, і ми знову опинилися перед загрозою того, що грошей на операцію і післяопераційне лікування не вистачить, а значить, нас випишуть додому помирати.

У зв’язку з цим ми повторно, через довірену особу, звернулися в Департамент Охорони здоров’я 04.04.2011 і була отримана відповідь (№ 10-4/325519-26-2) за підписом Е.В.Окуньковой (а фактично долю Павла вирішувала секретар комісії Департаменту ВМП МЗСР О.В.Прокофьева, з якої згодом відбулася телефонна розмова), де нам пропонують приїхати до Москви для огляду, з огляду на те, що виписка застаріла, а ув’язнення за підписом головного терапевта А.Г.Чучаліна з посиланням на головного трансплантолога С. В.Готье їх не влаштувала, не ставлячи до уваги, що:
1. Хворий НЕТРАНСПОРТАБЕЛЕН і кіслородозавісім
2. Є всі необхідні дослідження у виписці зі Страсбурга.
3. Хворий поставлений в лист очікування і в будь-який час може з’явитися донор.
4.Сколько займе часу і коштів організація перевозу хворого, т.к потрібен спецтранспорт з киснем і бригада лікарів

Невже можна виставляти такі свідомо нездійсненні умови для людини, яка не може пересуватися самостійно? Інакше, як знущанням, це не назвеш і знайти пояснення таким хитросплетінням цих регламентів і такий байдужою реакції чиновників неможливо. Чи можете ви силою свого становища вплинути на ситуацію і прийняти рішення за чиновників, які не запропонували нам ніякого виходу з цього вбивчого глухого кута? Нам завжди хотілося пишатися своєю країною і не відчувати себе покинутими напризволяще наодинці зі своєю хворобою. Багато людей переживають за нас і сподіваються на вашу підтримку і допомогу. Про нас писали в пресі, Павло знімався в документальному фільмі про благодійність. Ось остання стаття про наші митарства О.Богуславской в ​​газеті

  Все марно. Таке відчуття, що бюрократична машина непереможна і байдужа до людських життів. Але Павло, не дивлячись на це, сподівається вижити і здійснити свої мрії. Допоможіть нам!

адресу клініки в Страсбурзі (Франція), де знаходиться Павло Мітічкін:
Nouvel Hôpital Civil
1 place de l’hôpital
BP 426
67091 Strasbourg cedex
Сайт клініки:

http://www.chru-strasbourg.fr/Hus/

З повагою і вірою Катерина Мітічкін.

Leave a Reply