вихідна

в неділю були в ресторані “Волошки”, які тепер з легкої губи Кирила Львовича називаються “Сіфількі”.
приємно посиділи, Захар особливо не психував, не кричав, тільки махав відвідувачам руками і кричав: “привіт, друзі!”. під час прийняття рішення про замовлення, Захар взяв у руки настільне меню комплексних обідів, довго його розглядав, шепотів під ніс загадкову фразу “стільки-то грошей, стільки-то грошей”, а потім підняв очі і видав: “треба замовити шампанське”.
їжею, по-моєму, всі залишилися задоволені, крім мене. треба було драники замовляти, а не телапія з кунжутом і вершковим соусом. по-перше, не так, як на картинці. по-друге, одна рибина, а не дві. по-третє, кунжут був помітний лише озброєним оком. в четвертих, каперси вдалися найкраще.
а, а в Кирила Львовича яєчня від сковорідки не віддирати. ось.
дуже вдалися сухарики з сиром)))
а в цілому, вечірка пройшла вдало.
перед відходом ми ще покаталися на дерев’яних кониках.
випадково развіртуалізіровалісь з dblxahie – прекрасний юний квітка, а не дівчина))
в наступний раз підемо в “Наебокі”))
58.20 КБ

Leave a Reply