Ліберальним чеснотам присвячується

Приїхала в рідне село напредпоследней електричці. Чоловік зустрічав. Зайшли в магазин цілодобовий, щоб взяти чого на бутерброд до ранку з кавою прикусити. Стоїть черга з численних груп таджиків. Увага! Ніяких жахів про домагання далі не буде. Хто шукає, може перестати читати!

Що купують ці люди після трудового дня на початку осені.

Молодь: Три ягуара і полбханкі хліба. Пара постарше: кефірчик і булочку за двадцять рублів. Наступна група товаришів: двісті ковбаски і сік. І т.д.

При покупці ковбаски вже ніхто не задає питань чи є там в складі свинина. Головне – якнайдешевше.

А тепер-увага – питання: робота у них разова в основному. Ходять по дворах і питають кому чого треба. свої ж виступають посередниками. Хто влаштований на постоянку і з гарантією заробітку – той щасливий і багатий.
Так от, панове ліберальні гуманісти. Це тільки мені старій фашисткою до болю шкода голодних або вам теж хоч іноді? Що ви зробили, щоб ці люди мали гарантовану скоринку хліба \ чашку супу? На наших корінних вам глибоко срать, це зрозуміло. Але за гастарбайтерів ви ж глотки на мітингах рвете. Шендерович там всякі аж із штанів вистрибують заходячись в крику про любов до шаверми. Ну і?

Leave a Reply